Кум Балоги, Володимир Чубірко, кандидат в мери Ужгорода, зареєстрував свого батька, Чубірко Володимира Івановича, ужгородця, технічним кандидатом на мера Мукачева, проти реального кандидата Івана Чубірка, який є опонентом на виборах сину Віктора Балоги, котрий балатується на посаду міського голови Мукачева…… у мене все Смайлик           Тепер ситуація така:  Ужгород-Мукачево 3:3. Троє Чубірок, кандидатів на мера Мукачева і троє на мера Ужгорода Смайлик «smile» Смайлик «smile» Смайлик «smile»

Упевнений у своїй позиції перший заступник міського голови Ужгорода Іван Волошин на своїй сторінці у ФБ дав оцінку ситуації з приводу спроби його звільнення із займаної посади:

Іван Волошин

«Народ! Мушу похвалитися ☺. Я зміг об’єднати проти своєї персони ВСІХ без винятку бажаючих потрапити в Ужгородську міську раду на осінніх виборах!

Народ, це визнання! Шнирі Ратушняка на прізвище Рахімови (чисті закарпатці), кум Балоги Диба (галичанин, по якому зараз кримінальна справа в суді за побиття журналіста, а також кілька моїх позовів за наклепи), Швондери Світлики (працював в ОДА, зараз безробітний, брат якого і зараз працює на Тігіпка), хабарниця Бачинська (по якій станом на сьогодні розслідуються кримінальна справа), звільнений з органів МВС “мусорок” Богуславський та “недоразумение” Пересоляк, сьогодні назбирали аж 40 чоловік!!! (включаючи їх самих), які сьогодні прийняли рішення !!!  про те, що мене треба звільнити з посади першого заступника міського голови 40 чоловік!!!!! Ганьба!!!!

Ці дурачки могли б підготуватися, а то якось не солідно: проголосували за мене як за депутата 640 чоловік, а знімати хочуть 40! що за халтура? Знаковим також для мене є те, що всіляку підтримку цьому надають деякі депутатські огризки з ПР, які пролізли в міську раду по спискам, а не вибирались людьми! Це ті самі інтригани, які знімали Щадея з посади, ті які по п’ятницям бігають до Рати, а по суботам до Балоги в Синяк і які чітко розуміють що їхній час закінчиться в жовтні поточного року.

Мене це радує, значить ми все робимо правильно! Народ, на вулиці тепліє, виборчі перегони починаються! Влаштовуйтесь зручніше, буде весело!

 P.S. Звертаюся до опонентів з Мукачева і 555, які знову мріють взяти в полон місто Ужгород: ну чому не можна підібрати нормальних перспективних активних молодих людей, а набралисьте всякий непотріб? Всіх – з початком перегонів!»

Іван Волошин

На сторінці депутата Ужгородської міської ради Івана Волошина у соціальній мережі Facebook з’явився запис стосовно торгових точок біля пішохідного мосту. За вказівкою чиновника мали провести демонтування бетонних основ і відновити бруківку.

«У 2010 році пішохідний міст мав перетворитися на торгові ряди з МАФів (дозволи надав Ратушняк). Дозволи були скасовані на першій же сесії депутатами цієї каденції. Сьогодні я дав завдання демонтувати залиті бетонні основи (які «прикрашають» історичний центр міста вже 4 роки) з подальшим відновленням кам’яної бруківки», – розповів Іван Волошин.

Іван Волошин зупинив Ратушнякову МАФізацію пішохідного мосту

Іван Волошин зупинив Ратушнякову МАФізацію пішохідного мосту

Підготовка до виборів в Україні та Закарпатті зокрема завжди була складним і бурхливим процесом із широким використанням “брудних” політтехнологій. Нинішні позачергові вибори, вочевидь, не будуть виключенням, але із невеличкою “специфікою”. 

Одним з ресурсів, які вже стали “трендовими” в цьому “сезоні”, окрім “приватних” ЗМІ, якими “обзавівся” майже кожний політик та крупний бізнесмен, є соцмережі, куди вдало інтегрувалися “нинішні та колишні”, впливаючи на “потенційний електорат” зі своїх сторінок та сторінок так званих фейкових акаунтів або ботів. Факти таких маніпуляцій помічають кожного дня. Не забувають і про “старий, добрий”, перевірений підкуп, 100%-ну вірогідність якого констатують “утаємничені” представники “політичної верхівки” краю.

І нарешті, можна вже зараз сказати, що на нинішніх позачергових виборах у ВР будуть задіяні “технічні кандидати”, мета яких “відтягнути” голоси від конкурентів.

Всі ці методи починають використовуватися для “реанімації” маргінальних “діячів”, яких історія готова остаточно викинути їх на смітник, і які вдаються до перевірених спроб “завоювати” “прохідний бал”.

Так, позафракційний депутат Ужгородської міськради і бізнесмен Іван Волошин розмістив на своїй сторінці допис, у якому коментує початок “боротьби” за місце у Верховній Раді Сергія Ратушняка та Василя Ковача:

“Зараз у вишиванках, з патріотичними гаслами повилазить різний політичний “хлам” по всій країні. Ось у нас вже почалося – “патріот” Рата (який був чи не у всіх фракціях у ВР в тому числі і у ПР), почав боротьбу за місце під сонцем (а ви подумали за народ?), проти іншого такого ж “патріота” В.Ковача.

За достовірною інформацією, в боротьбі проти підкупу від Ковача, Ратушняк обрав технологію запуску технічних двійників з прізвищем Ковач, які мають дезорганізувати виборців в день голосування!

Для цього вже підібрано 4 особи, яким за реєстрацію кандидатами обіцяно суму в 5000$ кожному! З точки зору політичного маркетингу та політтехнологій (чорного PR), хід хоч і стандартний, але дієвий! Але я не про це.

Мене більше цікавить, чи нормально це (на думку спільноти), що проти підкупу виборців з боку одного кандидата, інший бореться аферизмом та брехнею, розказуючи про патріотизм, порядність і чесність, при тому що “політична історія” цього діяча не викликає довіри!”

Публікація Сергія Ратушняка

Публікація Сергія Ратушняка

Який вихід пропонується українцям у ситуації широкого використання “чорних” політ-технологій, маніпуляції фактами, галасу навколо “модних” тем партіотизму, революції та піару на допомозі військовим? Варто просто згадати всі “здобутки” нинішніх “кандидатів” у минулому, результати їхньої діяльності на посадах, оцінити послідовність у відстоюванні позиції та чітко зрозуміти, виходячи з цього, їх пріорітети в майбутньому.

За інформацією інтернет-видання “Вся закарпатська правда”

Іван Волошин

Сергій Ратушняк завдяки своїй хитрості, нездоровій наполегливості 4 рази дивним чином ставав господарем нашого міста.

Іван Волошин у мережі Фейсбук нагадав ужгородцям, як виглядав центр міста, який уже давно тільки на фотографіях залишається туристичним містом.

«Якщо хтось забув, або не запам’ятав: Так виглядав Ужгород при 4 разовому меру Ратушняку, який і на наступних виборах хоче “ощасливити” місто своїм керівництвом.

P.S. До речі, заступником у нього був ще один кандидат в мери із “нової еліти Рати” Володя Химинець, який збирає самопоміч ☺».

Іван Волошин прокоментував ситуацію про надходження коштів до бюджету міста від орендарів комплексу «Корона» на своїй сторінці у ФБ:

«Захисникам Бедя і патріотам КОРОНИ на замітку: справка про сплату орендної плати станом на 2010 рік. Правки на офіційному документі зроблені Ратушняком! За 6 років було сплачено до бюджету міста 446,224 грн (в рік 74,370 грн ). В місяць Бедь платив за 3850 м2 в центрі міста 6,197 гривень!!!!!

Трошки дозволю собі повчити математиці «патріотів». Суму за яку була приватизована Корона Бедю треба було платити 108 років!!!!!!».

Журналіст одного з видань Сергія Ратушняка Анатолій Рошко у приватній телефонній розмові з кандидатом у депутати по виборчому округу №5 у місті Ужгород від партії “Єдиний Центр” Іваном Волошином повідомив, що готовий за грошову винагороду надати інформацію про осіб, які від імені Івана Волошина здійснюють підкуп виборців округу №5.

Нагадаємо, що кандидат у депутати по виборчому округу №5 у місті Ужгород від партії “Єдиний центр” Іван Волошин звернувся до правоохоронних органів із заявою, у якій просив ідентифікувати осіб, що здійснюють підкуп виборців від його імені та притягнути їх до відповідальності згідно з чинним законодавством.

З наближенням виборів в місті Ужгороді температура на політичному «термометрі» стає все вищою, незважаючи на глибоку осінь. Іншими словами, місто тремтить у передвиборчій лихоманці. Пересічні громадяни з острахом відзначають: навіть у період «гучної» «помаранчевої революції» не застосовувалися  настільки брудні піар-технології, відверті провокації та брехливі заяви «можновладців», чия каденція добігає кінця.

А все тому, що одного чудового дня кожен колишній політичний «важковаговик» раптом перетворився просто на одного з багатьох «кандидатів» на палубі дірявого човна, який розхитується, все більше наповнюючись водою. Ім’я цього човна – «Ужгород». Місто, яке з обласного центру, за допомогою багаторічної «турботи» діючого (поки що) мера Ратушняка, перетворилось на звалище сміття і, як наслідок, – людських надій. Тому й доводиться деяким претендентам на посаду міського голови вдаватися до незаконних та сумнівних дій, щоб схилити частину невпевнених, розчарованих у дієвості громадської думки, виборців, – ні, не на свій бік, оскільки похвалитися їм нічим(!), а хоча б виступити проти своїх політичних опонентів.

Один із засобів, який широко використовують такі «політичні трупи», – компроментація інших опозиційних кандидатів за допомогою брехливої інформації, яка поширюється на сторінках підконтрольних їм ЗМІ. Особливою «популярністю» у Сергія Ратушняка під час нинішніх «агітаційних перегонів» користується брехня про начебто підкуп виборців з боку опонентів. Всі вже чули «достовірні» плітки «кишенькових» журналістів діючого мера про підкуп виборців мікрорайону Радванка, яким начебто представники кандидата на посаду міського голови Віктора Погорелова пропонували по 200 грн за голос.

Оскільки ця інформація нічим і ніяк не була підтверджена, залишимо її наразі без коментарів. Тим більше, що від виборчого штабу Віктора Погорелова вже була направлена заява у правоохоронні органи з проханням розслідувати обставини цієї провокації.
Але пан Ратушняк не вгамовується. Брехливі гасла, брехлива піар-кампанія і звинувачення. Все відповідає його стилю. А що ще залишається робити? Зворотний відлік до 31 жовтня невблаганно клацає у його голові.

Стомлений від страху втратити “нагріте” крісло мера, Сергій Ратушняк спрямував свої останні сили на чергову мішень – постійного та принципового опонента у його спробах  розпродати комунальне майно міста, голову громадського об’єднання “Антикорупція», кандидата у депутати міської ради від партії «Єдиний Центр» Івана Волошина.

Знову та ж, остогидла усім, брехня про начебто підкуп виборців (фантазія та ресурс Ратушняка, як бачимо, вичерпались), але трошки за іншим сценарієм, ніж це запланував Сергій Ратушняк. Як тільки Івану Волошину стало відомо про те, що у мажоритарному виборчому окрузі №5, в якому він балотується у депутати міської ради, з’явились невідомі, які представляються його довіреними особами та пропонують майбутнім виборцям гроші, він офіційно повідомив про це громадськість на сторінках ЗМІ  і заявив про свою непричетність до подібних дій.

Цей «сіквел» комедії, яку розігрує діючий мер Ужгорода виглядав би поганою пародією на самого себе, якби… сценарій не мав продовження.

Не пройшло й дня, як за номером Івана Волошина зателефонував журналіст видання «ClipNews» Анатолій Рошко, за сумісництвом, зять колишнього начальника УСБУ Володимира Лизанця. Пан Рошко повідомив, що знає тих, хто начебто підкупає виборців від імені Волошина. На пропозицію кандидата у депутати звернутися до правоохоронних органів, він заявив, що там його ніхто не слухає. Тому Іван Іванович вирішив допомогти цьому «порядному» журналісту із «незаплямованою репутацією» відновити справедливість та надіслав заяву до начальника міськвідділу міліції міста Ужгорода Івана Цьоки з проханням відібрати у Анатолія Рошка пояснення, про відомі йому факти підкупу виборців.

Сподіваємось, що щойно народжене почуття відповідальності та честі не зрадить пану Рошку і він надасть всю необхідну інформацію, яка допоможе провести вибори без брудних компрометацій та фальсифікацій з боку деяких політичних сил (які наразі знаходяться при владі у місті Ужгороді). Заздалегідь дякуємо йому за це!

Хочеться додати наступне. Вибори – це не тільки демократичне право кожного громадянина оцінити дії попередньої влади та висловити свою думку стосовно нових особистостей та політичних сил. Це ще й поле найзапеклішої політичної боротьби, яка не знає компромісів. Чи то вибухи автомобілів, чи підкупи та брехня, чи то «ведмедизація» нашвидкоуруч зліпленими гіпсовими ідолами замість наведення чистоти у скверах та ремонту доріг – все це бачать ті, кому завтра потрібно буде зробити вирішальний крок у бік виборчих дільниць.

Ужгородці, шановні краяни! Не піддавайтесь на провокації! У нас не залишилось часу на довіру до тих, хто скомпрометував себе бездарним керівництвом, бездіяльністю, розпродажем міської землі та іншої власності на користь родичів та наближених осіб. Тепер вони використовують брудні політичні технології, показуючи справжнє «обличчя». Зробіть правильний вибір. У нас ще є шанс жити у тому квітучому Ужгороді, яким він був колись, повідомляє інтернет-видання “ВЗП”.

Протягом останніх п’яти років жителів Ужгорода дедалі більше непокоїть тотальна засміченість нашого міста. Ця проблема є очевидною, як і те, що Сергій Ратушняк зовсім не переймається такими “дрібницями“: у нього елементарно на це не вистачає часу – ще не все вкрадено, не все пограбовано, повідомляє інтернет-видання “RegionTV”.

Забезпечення чистоти та порядку на вулицях Ужгорода (як одна з пріоритетних функцій) покладена на комунальне підприємство «Комунтранс», але складається таке враження, що у міста свої пріоритети, а у міського голови свої. Такий висновок можна зробити, спостерігаючи за діями та рішеннями Ратушняка  (в питаннях міського майна та земель), а, як приклад, приведемо ситуацію з “Комунтрансом”. На сьогодні цим підприємством керує «студент-професіонал» Євген Рахімов.

У своїх публікаціях ми вже акцентували увагу жителів міста та правоохоронних органів на тій схемі, яку вигадав Ратушняк для привласнення території та будівель «Комунтрансу», та висловлювали занепокоєння стосовно подальшої долі Є.Рахімова, який в результаті має відіграти у цій схемі роль «цапа-відбувайла».

Не дивлячись на те, що новоспечений директор, згідно з його ж заявою, за два тижні встиг зменшити збитковість «Комунтрансу» на 20% та суттєво покращив роботу підприємства, він (за вказівкою Ратушняка) все-таки вирішив продати майно цього комунального підприємства.

Таке його рішення тим більше дивує, оскільки нагальної потреби в цій реалізації немає, тому що податковий борг підприємства розстрочений, відповідно до мирової угоди з ДПІ, до 2015 року, а дебет з кредитом практично одинакові.

Всі ці факти були викладені в позовній заяві депутата міської ради  Ігоря Барана до Ужгородського міськрайонного суду.

Аналіз логіки дій Сергія Ратушняка по грабуванню комунального господарства міста Ужгород (в данному випадку – майна КП «Комунтранс») та системного запобігання цим процесам було ініційовано громадським об’єднанням «Антикорупція» (голова Волошин І.І.) та підтримано депутатом міської ради сьогоднішньої каденції Ігорем Бараном – єдиним депутатом, який послідовно стоїть на позиції відстоювання інтересів громади м.Ужгорода.

Для того, щоб “Комунтранс” за місяць до виборів (на яких, до речі, Сергій Ратушняк не має жодних шансів) не залишився без майна, депутатом І.Бараном було подано позов до суду про заборону реалізації майна комунального підприємства. Суд підтримав позицію депутата та виніс свою ухвалу. Цей випадок, як і випадок з басейном та з КП “Водоканал” – один з небагатьох, коли згуртованість громади міста дала можливість жорстко «вдарити по руках» знахабнілого «царька» Ратушняка.

Документ:

1 жовтня 2010 року Ужгородський міськрайонний суд розглянув позов депутата Ігоря Барана та своєю ухвалою заборонив проведення аукціону з продажу майна КП«Комунтранс»:

У світлі всіх цих подій та невпевненості (помітна в кожній дії та заяві) мера у своїх силах, стає зрозуміло, що мер Ратушняк за місяць до кінця своєї каденції вже не встигне поповнити свою колекцію сімейних активів майном “Комунтрансу”.

ПРЕВЕД, МЕДВЕД!  

Протягом останніх півроку в регіональних мас-медіа висвітлюється кричущий факт – знищення старовинної будівлі на пл. Театральна. З їх точки зору, власником будівлі та винуватцем незаконних дій із знищення пам’ятки архітектури є приватне підприємство “Кроссмарк” та ужгородський підприємець Іван Волошин.

Для того, щоб з’ясувати істину (думки іншої сторони не було представлено), а також спробувати вплинути на “нерадивых” забудовників, журналіст ВЗП взяв інтерв’ю у підприємця Івана Волошина.

Іване Івановичу, Вас звинувачують у тому, що Ви знищили будинок в центрі міста, який є пам’яткою архітектури, а також, не маючи жодного дозволу, проводите реконструкцію. Ми розуміємо, що ви є власником, але поясніть, чому не можна це робити в цивілізований спосіб, отримавши всі необхідні документи?

– По-перше, я не є власником цього будинку, а лише представником забудовника (ПП “Кросмарк “), яке також є лише забудовником. По-друге, проблема з будинком полягає не в тому, що ми “плювати хотіли” на Закони України, а в тому, що не хочемо платити хабарів “сворі” знахабнілих “чинуш”, які працюють в управлінні архітектури та містобудування під крилом ужгородського мера. Ось уже майже 2 роки ПП “Кросмарк” веде перманентну війну за право реконструкції (за власні кошти) приватної будівлі.

З чого почалася ця війна ?

– В 2008 році ПП “Кроссмарк” отримало дозвіл (рішення виконкому №250) на реконструкцію даного будинку з надбудовою 2-ох поверхів. Ми отримали історико-містобудівельне обґрунтування (підписане на той час головним архітектором міста та начальником управління культури), а також оформили архітектурно–планувальне завдання, автором якого є член містобудівельної ради архітектор Лезу В.І, затвердила його головний архітектор міста Стричик О. Хочу додати, що в цих висновках йдеться про те, що будівля не є пам’яткою архітектури, а майбутня добудова на два поверхи не буде дисонувати з історичним ареалом Театральної площі.

А що було далі?

– На етапі отримання АПЗ наш представник стикнувся з тим, що заступник головного архітектора міста пані Зотова О.С. під різними приводами відмовляла нам в отриманні документа (за виготовлення якого ми офіційно оплатили ), мотивуючи це тим, що у неї інше бачення щодо реконструкції цієї будівлі. Більше того, вона повідомила, що мер міста Ратушняк також нічого  “не знає” про це будівництво і є необхідність вирішити це питання з ним. На питання, яким чином, Зотова відповіла, не конкретизуючи, що в індивідуальному порядку.

Ви “узгоджували” ці питання?

– Ні, не “узгоджували”, і в результаті Зотова за вказівкою Ратушняка винесла на засідання виконкому питання про скасування наданого нам рішення. На самому засіданні юристи міської ради “просвітили” чиновників, що скасувати своє рішення виконком не може (це прерогатива сесії), а може лише внести зміни. І вони приймають рішення про те, щоб надати ПП “Кроссмарк” дозвіл на реконструкцію без надбудови . Цинізм цих дій полягає в тому що, не маючи професійних претензій до висотності будівлі (вся забудова вул. Корзо та пл. Театральної є 3 та 4 поверхова), і це вказано в історико-містобудівельному обґрунтуванні та розробленому АПЗ, погоджених головним архітектором міста, начальником управління культури, та членом містобудівельної ради, Зотова вдалася до шахрайства – в причину зміни рішення вона внесла формулювання : “в зв’язку з відсутністю згоди всіх співвласників будинку” при тому, що ніяких співвласників в будівлі на Набережній Незалежності 1 НЕМАЄ.

Є сусіди за адресою пл. Театральна 6, згода яких (згідно із законом) на реконструкцію приватного майна НЕ ПОТРІБНА.

Ви оскаржили це рішення?

– Ні, в зв’язку з тим, що проведення реконструкції планувалось через рік, ми хотіли подивитися, як далеко, порушуючи закони, можуть дійти чиновники в бажанні отримання хабарів. Ми переробили проект (зменшили висотність) та подали на погодження в архітектуру м. Ужгорода. Але своїм “нахабним ігноруванням потреб можновладців” ми зачепили “за живе” цей “чиновницький кооператив”. І наc почали водити по колу, місяцями просто не розглядаючи наш проект або висловлюючи претензії щодо масштабу креслень (який попередньо був узгоджений з Зотовою О.С.), всі ці дії чітко вказували на те, що їх не цікавить питання професійного вирішення ситуації.

Ви конкретно спілкувались з головним архітектором або з мером міста з приводу цього питання?

– Так, після 20-го походу нашого представника (безрезультативного) в управління архітектури міста, я сам зайшов до пані Зотової, яка на той час “царювала” на посаді в.о. головного архітектора міста. Ми поспілкувались “ни о чем”, професійної дискусії у нас не вийшло, зате надійшла цікава пропозиція – за 1000 умовних одиниць допомогти у вирішенні проблеми.

Результатом цього походу став мій лист від 7 квітня 2010 року на ім’я міського голови Ратушняка:

Лист Ратушняку

цитата:
“В зв’язку з тим, що п. Зотова О.С десятки разів ганяла архітектора-розробника, переробляти на її думку “важливі деталі проекту”, такі як, наприклад, масштаб креслень, я вирішив сам звернутися до неї і з’ясувати що вона пропонує. В процесі спілкування з п. Зотовою, я не почув від неї обґрунтування відмови затвердження проекту, також не почув пропозицій з покращення пл. Театральної (можливо спільної розробки концепції вигляду або хоча б ремонт та оновлення бокових стін, центральної сцени, придбання лавиць, ліхтарів, влаштування клумб тощо), на які наше підприємство безумовно готове. Все зводилось до того, що наш проект дуже поганий, що він порушує архітектурний ансамбль, і вона рахує, що будувати цей дім не потрібно і хай так все буде як є.

Маючи професійну художню освіту, я спробував на професійній мові довести п. Зотовій, що наш проект виконаний з врахуванням архітектурного стилю центральної частини міста, що ми вже маємо історико-містобудівне обґрунтування, схвалене колишнім головним архітектором міста Стричик О. (в якому йдеться, що в цьому місці спроектована нами будівля гармонійно впишеться в архітектурний ансамбль Театральної площі), що дана будівля не лише спроектована, а й буде виконана з використанням класичних матеріалів стилю, таких як мідна покрівля (в три рази дорожча за черепичну), декоративних елементів, індивідуального замовлення, пілястр, колонад і т.д., що ми також вже отримали схвалений висновок управління регіонального розвитку містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації.

На моє велике здивування, в.о. головного архітектора міста Ужгород Зотова О.С . елементарно не орієнтувалась в більшості питань, які ми обговорювали, і дискусію звела до того, щоб я її не вчив і що поки вона в.о. головного архітектора, вона не погодить нам цей проект.

На моє останнє запитання про те, де вона навчалась і що вона спроектувала як архітектор, п. Зотова О.С. відмовилась відповідати та сказала, що розмову закінчено.

В то же час мені стало відомо від одного із співробітників управління архітектури та містобудування м. Ужгорода, що п. Зотова О.С. взагалі не має освіти архітектора, а є будівельником за фахом, з дипломом якогось маловідомого інституту.

Шановний Сергій Миколайович! Повідомляю Вас, що п. Зотова О.С, за своїм фахом не може виконувати роль головного архітектора міста Ужгород, тому що рівень її знань не дозволяє їй авторитетно вказувати та дискутувати на тему стилів, співвідношень, композиції та колористики в архітектурі. Вона, можливо, може вказати на невідповідність марки бетону, січення арматури або конструктивних з’єднань, але це робота конструктора-будівельника.

Беручи до уваги те, що у обов’язки головного архітектора має входити формування зовнішнього вигляду міста, розробка, супроводження та інтеграція нових архітектурних концепції в історичне середовище (як це робиться у Відні, Будапешті, Празі), збереження та відновлення знакових споруд, які характеризують розмаїття архітектури древнього Ужгорода, я відповідально заявляю: що у нашому з Вами місті (я гадаю, Ви зі мною погодитесь) такою відповідальною роботою НЕ МОЖЕ ЗАЙМАТИСЬ ХАБАРНИЦЯ З ОСВІТОЮ ПРОРАБА.”

Також я звернувся з заявою про порушення закону при призначенні Зотової на посаду в.о. архітектора та вимагання хабара до прокурора міста Штефанюка.

Як далі розвивалися події? Була якась реакція?
– Так, була, дещо несподівана – декілька пропозицій від “наближених до тіла” виступити посередниками та все вирішити з “Серегой”. Я подякував за пропозицію, але сказав, що не вважаю за потрібне вирішувати такі важливі питання, як забудова історичного ареалу з “Серегами”, ”Сашами”, ”Вітями” і так далі, яких за рік-два всі забудуть (хоча вони вже стільки “навирішували” в нашому місті, що люди їх запам’ятають надовго). Також стикнувся з тим, що мені треба було докладніше пояснювати прокурору міста Штефанюку про те, що призначення на відповідальну посаду головного архітектора без профільної освіти є протизаконним (особливо в ситуації, коли в управлінні є багато професійних архітекторів) та має на меті лише “вирішення питань”, замість системної роботи по містобудуванню.

Мої аргументи як художника про те, що будівельник і архітектор – це два дотичні, але принципово різні кваліфікаційні рівні, які не є взаємозамінними, а є взаємодоповнюючими, важко сприймалися прокурором (у якого дуже теплі відносини з міським головою). Але мої аргументи, як голови громадської організації “АНТИКОРУПЦІЯ”, мабуть були більш вагомими. Результатом цього став припис (копія документу) Ратушняку про усунення порушення закону та заборони Зотовій виконувати функції головного архітектора міста. На сьогоднішній день Зотова усунена (юридично) від виконання функцій головного архітектора, а фактично продовжує в ручному режимі керувати управлінням.

Іван Іванович, поясніть, будь ласка, якщо сьогодні пані Зотова усунута від керівництва в управлінні архітектури та містобудування, то логічно, що конфронтація мала б закінчитись, але звинувачення вашого підприємства в тому, що Ви незаконно, без дозволу розібрали історичну будівлю, пам’ятку архітектури, яка знаходиться під охороною ЮНЕСКО з боку Зотової та мера Ратушняка продовжуються. Все-таки проблема в Зотовій чи в непрофесійному архітектурному проекті?
– В нашому проекті проблеми не має. Ми для експерименту запропонували членам містобудівельної ради розробити свої варіанти, ці роботи в кількості 5 пропозицій були нами оплачені, але на засіданні містобудівної ради жоден із запропонованих ними варіанті не був затверджений. Хоча всі вони в основі мали 3 поверхи плюс мансарда (примітка: нашу пропозицію з надбудовою двох поверхів пані Зотова ґвалтувала 2 роки).

Представляємо Вам для ознайомлення нашу проектну пропозицію:

Для порівняння надаємо також пропозиції членів містобудівельної ради:

Проект запропонований членом містобудівельної ради Шолтес.С

Проект запропонований членом містобудівельної ради Вдовіна О.

Проект запропонований членом містобудівельної ради Лезу В.

Проект запропонований членом містобудівельної ради Багрій В.

Проект запропонований членом містобудівельної ради Багрій В. №2 

Чому все-таки продовжуються негативні публікації в газетах та інтернет-виданнях?
– Публікації в засобах масової інформації, які входять в сферу впливу Ратушняка, нас не цікавлять з тих причин, що вони не базуються на принципах збалансованості, подаються однобоко та упереджено. Ніхто не спробував розібратися в ситуації, отримати від нас коментарі та з’ясувати нашу позицію у цьому питанні. Звинувачення у стилі “ты дурак, нет сам дурак” нас в принципі не цікавлять. Що стосується заяв відносно наших незаконних дій, а також те, що у нас немає жодного документа, то можу відповідально заявити:

Pатушняк та Зотова цинічно брешуть!!!

Для того, щоб не виглядати голослівним, я надаю вам список необхідних документів для реконструкції та їх копії, а ви самі вирішите, в чому (або в кому) проблема:

1. Підприємство придбало будівлю в центрі міста (за власні кошти, не у фонду майна за “цікавою” ціною чи у родичів мера, а на вторинному ринку).

2. Підприємство звернулося у виконком з заявою на отримання дозволу на проведення реконструкції з надбудовою двох поверхів (проектна пропозиція подається на виконком головним архітектором міста, який її аналізує і, якщо є проблеми, просто не подає).

3. Після позитивного рішення виготовляється АПЗ (архітектурно-планувальне завдання), в якому описуються всі обмеження, в тому числі поверхневість, висотність, пропонується та описується стиль майбутньої будівлі. Погоджується головним архітектором міста .

4. В зв’язку з тим, що будівля знаходиться в історичному ареалі, робиться історико-містобудівельне обгрунування. Погоджується головним архітектором та начальником управління культури закарпатської облдержадміністрації (у висновку вказується, що будинок не є архітектурною памяткою).

5. При реконструкції робиться будівельно–технічне заключення по визначенню технічного стану будівлі (для того, щоб визначити спосіб реконструкції та необхідні види робіт, які потім описуються в проекті).

6. При проведенні дослідження було виявлено аварійні завали, про які наше підприємство повідомило в.о. головного архітектора міста Зотову О.С., також ми просили створити комісію.

7. Наше підприємство отримало погоджений проект організації робіт.

8. Організувавши будівельний майданчик,ми почали розбирати аварійні завали. 
Положення, що на дані види робіт не треба погоджень Зотової

9. На містобудівельній раді Зотовій рекомендували погодити генеральний план будівництва.

10. З великим небажанням Зотова погоджує генеральний план будівництва.

11. В інспекції ДАБК ми отримали дозвіл на виконання підготовчих робіт.

12. Також ми отримали погодження, обленерго, водоканалу, пожежників і т.д.

Ви питали мене, в чому проблеми? В хабарництві. У нас чиновники, найняті нами на роботу (і мною, і вами, і іншими громадянами), неправильно трактують свою роль та місце в суспільстві. Також додатковим мотивом до продукування абсурдних заяв, які ми спостерігаємо в останній час (від інженерних ноу-хау з аквапарками, до всесвітньої змови проти діючого градоначальника) є фактор 31 жовтня – вибори міського голови.

Добре, з цим зрозуміло, але Сергій Ратушняк в недавньому інтерв’ю, заявив, що цей будинок входив у список будівель, які охороняються ЮНЕСКО. Очевидно, що для об’єктів з таким статусом існує свій порядок ремонту, реконструкції і т.д.
– Сергію Миколайовичу, як меру обласного центру, вартувало б знати, що в Закарпатті не має жодного об’єкту, який входить в перелік ЮНЕСКО.  Більше того, їх всього декілька на всю Україну. Але для Ратушняка вже давно власні слова не мають значення – сказав та й пішов.